Старші Аркани — це взаємодія із Силами, аспектами та принципами… якостями. Це особливі стани, переживання з кінцевою метою (яка тобі, зрозуміло, не оголошена, але в цьому і сенс, незалежно від того, що ти сам думаєш з цього приводу). вже пройдено :D. Ну, людина завжди залишається людиною, що поробиш… зрештою, я не про це, це поки що прелюдія. Поки не торкаючись Молодших, фігурні це мій особливий кайф :). Це зовсім інше. Ти вже “на волі”. Типу «отримав диплом і тобі довірили». Не важливо скільки десятиліть ти в темі і що в твоєму попередньому досвіді щоразу, йдучи від початку, ти як знову вчинив. Просто інший рівень, принцип той самий. І ти як «молодий фахівець» на своєму «робочому місці». У тебе «товстий конспект, багаж лабораторних та курсових», але все одно, перехід зі студента, де хтось контролює, до вільного фахівця, де ти вже ланка в ланцюзі ієрархії, все рухається і діє, більшості колись з тобою задушевно розмовляти, неквапливо сьорбаючи те що в них там налито, а все на бігу, мимохідь, акцентуючи головне, суттєве, і в тебе як би хиткі ґрунти під ногами :). Ти ще не знайшов відсталості, не задубіла шкіра цинізмом і самовпевненістю, захищаючи твоє внутрішньо, але в той же час і позбавляючи тебе живого зв’язку та перспективи змін, ти ще не визначаєш з першого погляду як на що та кого реагувати, яку маску зобразити на своєму особі, загалом, «плаваєш». Але з тебе вже вимагають:). Повторюся, не має значення, у певному сенсі, все, що було до того. Ти в будь-якому випадку не пуп Землі і не її вісь :D. Ти завжди учень, завжди пілігрим, мандрівнику. Ті навички, які були напрацьовані раніше і цілком собі працювали, даючи результат, на новому витку можуть легко виявитися неактуальними, і навіть не тому що раритет і вже є нові технології, а ти по-старому, бо так і простіше, намагаєшся по-тихому на кобилці та арбі… важлива відповідність місцю. Чи не статусу, який можеш за марнославством сам собі вигадувати — сам дурень, зрештою, кому потрібні чиїсь статуси? (згадуючи, Ісуса знаю, Петра знаю, Павла знаю… вас, мудаків, не знаю…). Так от, Фігурні Аркани, для мене особисто особливе задоволення. Це те, що ти можеш з тим чи іншим ступенем проникнення висловити з усім своїм багаторічним досвідом. І пофіг схеми:). Аркан не просто картинка, його форма не повинна заважати йому жити, пов’язувати та обмежувати, вганяти в якісь кимось придумані рамки, і в цьому особливий кайф… психологія, форма вираження… Що взагалі до колоди, то передбачаю питання… Що сказати :), «Танець шамана» не містить ні атрибутики, ні якоїсь формальної бутафорії та антуражу, дивлячись на яке можна сказати «о, шаман». Колода не про шаманах :), вона сама і є танець шамана :D. А навколо те, що оточує, з чим стикаєшся. І зовсім не має значення, у бахілі ти чи трусах, з бубном чи сигаретою… Важливо стан, стосунки, принципи, «система», у тому числі стосунків. А головне, навіть не зовнішні Сили, а сама людина, яка «стукає, щоб їй відкрили», щоб «увійти та побачити», вступити у взаємодію, налагодити стосунки. Що неминуче та обумовлено спричинить внутрішній резонанс. І його результат залежить від того, хто стукає, навіщо і що хоче в результаті. І щоб відбулася позитивна взаємодія, зрозуміло, необхідно прийти в резонанс із тим аспектом прояву, тією силою, яка є актуальною тут і зараз. Звучати в унісон. Вони як струни роялю чи будь-якого багатострунного інструменту з широким діапазоном звучання, об’ємом. І постійний потік, рух життя, коли один звук змінює інший, звучать акорди, зливаючись у загальний нескінченний хор, а ти не випадаєш з гри, а звучиш зсередини відповідно, і є цей танець.